День памʼяті Василя Симоненка.
У ніч з 13 на 14 грудня 1963 року обірвалося життя Василя Симоненка – українського поета-«шістдесятника» й журналіста.
Його вбили посіпаки кадебістського режиму. Того самого режиму, реінкарнація якого і сьогодні
кошмарить весь світ, а в Україні веде криваву війну, намагаючись знищити нас як народ.
Василь Симоненко був одним із небагатьох, хто в ті невільні часи наважився в голос
заговорити про злочини НКВС, що нищило
українців лише за те, що вони шанували свій народ, його культуру і мову.
У своїх віршах він писав, що український народ не можна перемогти, вимагав від кожного українця громадянської свідомості.
Тож і сьогодні його слово звучить злободенно:
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його волячих жилах
Козацька кров клекоче і гуде!
В бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку.
